Перші кроки в перитонеальному діалізі

Термін

Слово " peritoneum" відноситься до грецького "peritonaion" і означає "розтягнути". Жерці в стародавньому Єгипті були, мабуть, першими людьми, що бачили очеревину, коли вони препарували органи впливових єгиптян. Знаменитий грецький лікар Гален та інші медики стародавньої Греції вивчали відкриті рани в області живота поранених гладіаторів. Древні анатоми і хірурги описали розміри та особливості перитонеальних мембран, але не змогли дослідити його детальну структуру або функції. Ці дослідження були потім продовжені Даніелєм Фрідріхом фон Реклінгхаузеном в 1862 році; він дав перший науковий опис клітинного складу очеревини.

 

 

 

 

 

 

 

Видалення води з живота в 17 столітті

Процес метаболічного транспорту

У 1877 році німець Г. Вегнер провів перші експерименти на тваринах для спостереження за процесом метаболічного транспорту, що відбувається через очеревину. Наприклад, він вводив розчин різного складу і температури кроликам і виявив, що концентрований розчин цукру призводить до збільшення кількості рідини в черевній порожнині. Таким чином Г. Вегнер виявив можливість використання очеревини для видалення рідини або черевної ультрафільтрації. У 1894 році два англійці, Ернест Генрі Старлінг і Альфред Герберт Таббах, виявили, що видалення рідини через очеревину здійснювалось кровоносними судинами мембрани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стівен Халес описав зрошення очеревени червоним вином (1744). Георг Ganter першим використав перитонеальноий діаліз для лікування пацієнтів із захворюваннями нирок (1923)

Перше лікування людей

Стівен Халес і Крістофер Уоррік, англійські лікарі, заклали фундамент використання перитонеального діалізу у людей в 1744 році: вони намагалися лікувати 50-річну пацієнтку з асцитом спочатку видаливши надлишкову рідину з очеревини жінки перед використанням шкіряних трубок для вливання розчину, що складається з 50% води і 50% вина в живіт. Однак перший перитонеальний діаліз для уремічних пацієнтів було проведено набагато пізніше в Університеті Вюрцбурга Георгом Гантером. У 1923 році, після експериментів на тваринах, він ввів півтора літра фізіологічного розчину - з тією ж концентрацією солі що і в крові людини - в живіт жінки, яка страждала від непрохідності сечоводу. Хоча лікування тимчасово полегшило симптоми, пацієнтка через деякий час померла.

Між 1924 і 1938 роками, ряд медичних груп у США і Німеччині провели перші регулярно повторювані та спорадичні процедури перитонеального діалізу і довели, що таке лікування може бути короткостроковою заміною природної функції нирок.
У наступні роки ретельний підбір матеріалів, таких як фарфор, метал, латекс, скло, які можуть бути стерилізовані, дозволили забезпечити належні гігієнічні умови перитонеального діалізу. Проте, процедура знайшла лише обмежене застосування, головним чином через відсутність безпечного методу доступу до черевної порожнини пацієнта.
Між 1924 і 1938 роками, ряд медичних груп у США і Німеччині провели перше те що повторюється регулярно - або періодичне - лікування перитонеальним діалізом і довели, що ця процедура може бути короткостроковою заміною природної функції нирок.

<<Back   Menu   Next>>

Thank you for visiting our website www.fmc-ag.com.

For further questions please send us an e-mail:


® Fresenius Medical Care
Else-Kröner-Strasse 1
61352 Bad Homburg v.d.H.
Tel. +49 (0)6172-609-0
Germany